Міст над безоднею

c8e0f0d382ea9052f317bc2cb8966c550b489deb

Завдяки зусиллям ГО «Народна пам’ять Уманщини», 22 червня 2014 року на обеліску загиблим в’язням Шталагу 349 – «Уманської ями», який понад півстоліття стояв безіменним, була відкрита офіційна меморіальна плита.

У безодні «Уманської ями» – десятки тисяч людських життів. На початку серпня 1941 року солдатів 6-ї і 12-ї армій, які потрапили в полон на території колишнього Уманського повіту, перевезли до концентраційного табору.

На території колишньої птахофабрики і кар’єру цегельного заводу на південно-східній околиці міста могла вмістити максимум 6-7 000 чоловік. У Шталазі 349 містилося близько 70 000 військовополонених Червоної Армії. Не було навіть бараків – лише кілька навісів для сушіння цегли, під кожним могли сховатися від спеки не більше 200-300 осіб.

 «Суха, тверда глина під ногами. Кругом – бура стіна крутих високих берегів. Вгорі нерівна різка лінія обриву. Над самим краєм чітко виділяються на тлі неба маленькі постаті вартових. Все те останнє, що ще пов’язувало нас з життям – трава, дерева, далеке за дротом полі і вдома міста – залишилося там, зверху, на землі. А тут, на дні глибокої ями – натовп голодних, змучених людей, черства глина і далеке, холодне небо».

В’язень «Уманської ями» Б. К. Клоков

У перші повоєнні десятиліття на західному кордоні «Уманської ями» був встановлений безіменний обеліск – і все. Жодної згадки про те, кому і за що поставлений пам’ятник –  і так було протягом десятиліть.

За словами директора Уманського краєзнавчого музею Ю.В. Торгало, інформації про оточення 6 і 12 армії – Уманська оборонна операція – у російських військових архівах немає і сьогодні. На карті, де нанесені концентраційні табори, в яких містилися радянські військовополонені, Шталаг 349 – один з найбільших – відсутній. Про це Юрій Вікторович неодноразово відправляв офіційні запити і в музеї, і в архіви; відповіддю було і залишається мовчання.

Зусиллями пошуковців ГО «Народна пам’ять Уманщини», 22 червня 2014 року, на обеліску, присвяченому пам’яті в’язнів Шталагу 349, відомого як «Уманська яма», встановлена меморіальна плита. Безіменний пам’ятник отримав ім’я. Безіменні жертви – право на народну пам’ять. Дуже боляче згадувати про трагедію 70 000 військовополонених, але забути про неї – означає зрадити кожного з них.

Голова правління ВГО «Союз «Народна Пам’ять» Ярослав Жилкін зазначив:

«70 000 жертв «Уманської ями» – померли двічі. Агресія чужих відняла у них свободу і життя; байдужість своїх – ледь не стерла їх з народної пам’яті. Ми досі не знаємо навіть точну кількість загиблих ув’язнених Шталагу 349 – не кажучи вже про те, що ці тисячі і десятки тисяч залишаються під ганебним грифом «Пропали безвісти». Ця меморіальна плита – величезний крок на шляху визнання державою і народом заслуг цих людей. Тепер головне – не зупинятися на досягнутому; тисячі доль чекають нашої участі, тисячі імен повинні бути названі.»

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s